Чи ми випали з візка благодаті?

Скільки з нас забули, що ми є спадщиною благодаті? Чи ми забули, що залишаємо після себе велич? Чому ми ходимо, як мертві, без будь-якої мети?

Я велика істота світла. Ми всі великі істоти світла. Ми всі прийшли сюди, щоб бути чудовими. Чому ми залишилися в бруді й грязі буденного життя?

Що таке благодать? Як ми можемо повернутися до спілкування з ним? Коли ми забуваємо, ким ми є насправді, ми забуваємо, що божественна благодать завжди навколо нас. Постійне перебування в цьому просторі благодаті дозволяє нам завжди бачити божественність у всьому навколо нас.

Давайте пам’ятати, хто ми є, і завжди бути в цьому просторі божественної улюбленої благодаті.

Віддавшись божественному, ми почнемо медитувати й дозволимо собі відчути благодать, якою ми є.